Це вже третя спроба скасувати трудові книжки і хочеться вірити, що вона буде успішною. Ще в далекому 2015 році Мінекономрозвитку під керівництвом Айвараса Абромавичуса ініціювало їх скасування – до парламенту було подано відповідний законопроект, який через деякий час відкликали. Ініціатива Пенсійного фонду в 2017 році теж перетерпіла крах, і ось зараз міністр уряду Дмитро Дубілет анонсував, що нарешті-то ці книжки повинні піти в історію.
Якщо розбиратися в суті, то навіщо потрібні трудові книжки? Перша і найголовніша функція – фіксувати трудовий стаж для пенсії. Але зараз для нарахування пенсії використовуються дані, які вже і так є в електронному реєстрі. Так, при виході на пенсію, всім на руки видадуть трудові книжки з інформацією про стаж, але вся історія нарахувань і відрахувань, за якими розраховується пенсія, зберігається в електронному реєстрі. Так і не реалізована ініціатива Пенсійного фонду по створенню ID-карт взагалі виглядає нездорово: навіщо до електронного реєстру випускати ще картки? Напевно, щоб заробити. Адже їх потрібно продовжувати, перевипускати в разі втрати і так далі. Це реальний бізнес на картках. Тому ідеальний варіант – відмінити трудові книжки, як анахронізм.
По-перше, якщо у когось з молоді є якась примарна надія на пенсію, то краще про неї забути. На жаль, у нас в країні поки ні у кого не вистачає політичної волі нарешті завершити пенсійну реформу і відмовитися від солідарної пенсійної системи, повністю перейшовши на накопичувальну, коли кожен думає про відрахування не існуючим пенсіонерам, а про те, як відкладати на майбутнє собі – купувати квартиру, створювати бізнес або відкладати на особистий пенсійний рахунок. Я, як працівник, не хочу нікого утримувати. Я хочу тільки те, що відклав, а якщо не відклав, ну вибачте, буду голодувати. Жорстко, але що поробиш. Але ніякої солідарної системи в принципі не повинно бути – тільки накопичувальна.
По-друге, стаж, робота – навіщо це потрібно? Зайшовши, в LinkedIn або Facebook, можна легко відстежити всю трудову діяльність здобувача. Але і це не найголовніше: мені як роботодавцю, не має значення, де працювала людина, а в деяких випадках попередній досвід навіть є недоліком. Найголовніше, щоб людина прийшла і почала робити ту бізнес-функцію, під яку я її кличу. Є у неї досвід, немає у неї досвіду, працювала вона 10 років або за три дні навчилася – мені важливий результат.
А ось бюрократія, пов’язана з веденням трудових книжок, настільки убивча, що, якщо перерахувати всі години, штампики, виписки, копії трудових і перевести в гроші, сума приголомшить всіх. Думаю, Дмитро Дубілет вже дуже скоро її порахує, і ми побачимо, яку глобальну економію на рік нам принесе скасування паперових трудових книжок.
Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution