Дмитро Дубілет планує запустити фонд ранніх інвестицій і запрошує українських підприємців до співпраці. З 2018 року в Україні існує Український фонд стартапів, започаткований за ініціативою Кабінету Міністрів України, в рамках якого проектам на різних стадіях розвитку надають фінансування – як тим, що тільки мають ідею, так і тим, що повноцінно функціонують. Суми грантів коливаються від 25 до 75 тисяч доларів.
Нація стартапів
«Глобально будь-який новий бізнес – це стартап, просто прийнято вважати що класичний стартап орієнтований на вибухове зростання і має унікальну інновацію. Вже мабуть роки зо два Україна – нація стартапів. Є такі і на ринку нерухомості. Та проблема полягає в тому, що часто вони – як недолюблене дитя. Як співзасновник стартап-компанії, можу сказати: ти або займаєшся основним бізнесом, або стартапом», – розповідає Андрій Рижиков, СEO та керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution та ко-фаундер компанії ITP.
Погоджується з цим і Володимир Копоть, CEO Monitor.Estate – онлайн-сервісу юридичної перевірки нерухомості. «Цього року ми теж долучилися до пітч-дня, але не отримали фінансування, хоч це не межа і ми можемо подаватися повторно. Серед зауважень фонду було те, що ми повільно ростемо. Стартапу рік і, здавалося б, за цей час можна було підкорити Європу. Я частково з ними погоджуюся, але якби ми йшли шляхом пошуку інвестора, тоді ми би швидше рухалися, проте ми з партнером вирішили, що розвиваємося своїми силами, поступово, потихеньку, оскільки окрім стартапу є основна робота, яка якраз і дозволяє заробляти і на себе і на стартап», – додає Володимир Копоть.
Перевіряйте перевіряльників
Ринок нерухомості в Україні досить великий та хаотичний. Щороку зростає кількість новобудов, а відповідно і компаній, що супроводжують угоди. «Чомусь вважається, що ринок перевірки нерухомості – це дуже простий ринок, де у фейсбуці можна закинути рекламу на 5 доларів і в тебе буде вал клієнтів. Тому вже деякий час ми спостерігаємо за появою подібних нашому проектів», – розповідає Володимир Копоть. Проте експерт закликає бути обачними – досить часто це юристи, для яких нерухомість – не профільний напрямок, а тому бути впевненим у результатах перевірок не доводиться.
«Ми намагаємося вибудовувати рівень довіри, який має постійно зростати. За великим рахунком, клієнти хочуть знати, купувати чи не купувати, але як юрист я розумію, що відповідаю за інформацію і не можу дати просто рекомендацію, тому що не беру участь у прийнятті рішення. Єдине, що ми маємо зробити так, щоб клієнт приймав рішення зважено, а не просто тицьнувши пальцем в небо», – додає Володимир Копоть.
Заплатити зараз, щоб зберегти в майбутньому
Покупців житлової нерухомості можна умовно поділити на три групи: перші проводять перевірку об’єктів самостійно, другі з допомогою юристів, треті орієнтуються лише на рекламу та власні відчуття надійності. «Я переконаний, що аутсорс профільного спеціаліста точно коштує дешевше, ніж власні потуги розібратися, а крім того, є гарантія якості та відносний спокій за кладені гроші», – наголошує Андрій Рижиков.
Проводити ж перевірку самостійно досить складно – людина занадто глибоко залучена в процес і може неадекватно оцінити ризики, зреагувавши на кольорові білборди та красиві обіцянки про розвинену інфраструктуру. Окрім того, до прикладу в карантин, виконувати перевірки стало ще складніше. «Чиновники закрилися на карантин, в електронних реєстрах повна анархія. На офіційні запити тепер відповідають за власним придуманим графіком», – коментує Андрій Рижиков.
Свідомість зростає
«В порівнянні з тими затратами, як ми несемо при купівлі нерухомості, послуги юриста дуже смішні. В штатах це коштувало би відсотків 5-7 від договору, а у нас це коштує від 100 до 300 доларів. Сьогодні усе більше покупців розуміють, що придбавши довідку за 20 доларів, вони економлять 50-100 тисяч доларів, тому що принаймні перестраховуються і, розуміючи ризики, свідомо на них йдуть або не йдуть», – додає Володимир Копоть.
За словами експерта, отримавши негативний висновок по об’єкту, ті клієнти, які приходять в офлайн, у 90% опираються на його результати і погоджуються, що купувати квартиру таки краще в іншому ЖК. З початку карантину були й такі, які зверталися з тим, щоб розірвати договори з забудовниками, особливо це стосувалося Київської області. «Один з яскравих прикладів, коли заплативши 40 тисяч доларів першого внеску, після розірвання покупець повернув лише близько 10 тисяч доларів. Справа в тім, що штрафні санкції накладаються на суму договору, а не першого внеску, тому потрібно дуже ретельно читати те, що написано в договорі, а особливо дрібним шрифтом. На даному етапі розвитку проекту та самого ринку будівництва та нерухомості в Україні ми хочемо, щоб клієнти не потрапляли на такі відверті зловживання та махінації, як-то об’єкти Войцеховського чи «будинок-монстр» на Подолі», – резюмує Володимир Копоть.