В Україні знову роздають квартири?
Кабмін представив проект держбюджету на 2021 рік. Якщо нашвидку подивитися слайди і саму презентацію міністра фінансів, то складається враження, що знову найняли дорогого дизайнера замість гарного фінансиста. У більшості пунктів чистої води популізм, все буде добре і грошей вистачить на все – і на соціалку, і на культуру, і на спорт, і на дороги і, звичайно, на боротьбу з пандемією.
Упевнений, профільні експерти вже встигли оцінити багато сфер, тому хочу зупинитися на планах, які безпосередньо стосуються ринку нерухомості. Так, у проекті передбачено забезпечення житлом більше 30 тис. сімей. Як? Через іпотечне кредитування і фінансовий лізинг, про який до речі говорять вже, напевно, не менше 10 років. Цифри, звичайно дуже красиві – ставка 7 і 5% відповідно, а максимальний термін кредитування цілих 20 років. Все майже як у розвинених і цивілізованих країнах.
Під «роздачу» 30 тис. квартир буде створена якась спеціальна організація. Але насправді Державна іпотечна установа вже і так існує і люди навіть отримують через неї квартири. Зараз на сайті ДІУ зазначено, що середньозважена ставка по портфелю рефінансованих ДІУ кредитів становить 14,56% річних. Нам же обіцяють в два рази менше. Без всякого сарказму скажу, що це дуже круто, тільки питання як завжди в тому: за рахунок чого це може бути реалізовано. Перефразую: хто за це заплатить?
З лізингом взагалі окрема історія. До речі, чим він відрізняється від іпотечного кредиту? Перше – в лізингові платежі вже включені всі додаткові розмиті комісії і страховки, відповідно немає одноразових щорічних платежів, а всі вони розподілені рівномірно по періоду. Друге – не ви володієте майном, а лізингова компанія оформляє його на себе. Тому що, наприклад, при іпотеці, незважаючи на те, що ви винні банку гроші, ви є законним власником нерухомості.
У чому ризик? Традиційно, якщо ви прострочили кілька платежів, компанія має право розірвати договір практично без всяких компенсацій. Причому сама процедура дуже проста, оскільки не потрібно «гратися» з отриманням майна назад. З огляду на це, впевнений, що після першого ж скандалу з таким швидким виселенням людей, лізинг житлової нерухомості в Україні стане таким же зарегульованим, а значить, і більш дорогим, як і іпотечне кредитування.
Але головне, залишається незрозумілим, навіщо вкотре починати розмову про цей інструмент і навіть «вписувати» його до бюджету, якщо не розписаний механізм і не прийнято відповідне законодавство. Я теж хочу, щоб українці жили в новому, гарному і комфортному житлі, але чомусь впевнений, що цей оптимістичний слайд так і залишиться на папері без реальної можливості реалізації.
Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution