Який рік київські мости простоюють в пробках. Крім практично безперервних поточних і капітальних ремонтів, ускладнює ситуацію регулярна ранково-вечірня міграція близько 40% населення столиці з лівого берега на правий. За прогнозами транспортних експертів, до 2025 року середньостатистичний киянин витрачатиме на дорогу в офіс і назад додому 4 години. Тільки уявіть – шоста частина доби буде витрачатися на повільне просування в складному і нервовому трафіку.
Давайте пофантазуємо, як можна змінити ситуацію. Моя пропозиція – створити на лівому березі аналог вільної економічної зони. Забудовники і девелопери отримають преференції у вигляді скасування орендної плати за землю, вільний доступ до інфраструктурних мереж і право самостійно вирішувати, що будувати – житло, офісні або торгові центри, ритейл-парки або логістичну нерухомість. Жителі лівого берега відповідно отримають нові робочі місця поряд з домом, розвинену інфраструктуру і зовсім іншу якість життя.
Сьогодні з майже 200 споруджуваних в Києві ЖК трохи менше 50 зводиться на лівому березі. При цьому тут функціонує всього 4 професійних бізнес-центри, та й то класу В. Тоді чому міській владі не підштовхнути до розвитку ці території? Твердження, що лівий берег – це зовсім не Київ, можуть піти в минуле, а на місці колись понурих районів з’являться сучасні об’єкти, які покажуть, що за рахунок ревіталізації існуючих територій можна створити дійсно якісні та привабливі проекти.
Кілька років тому обговорювалася ідея створення індустріального парку «Київська Бізнес Гавань», що передбачає будівництво кластера, який би консолідував промислові і торгові потужності для локального виробництва в Києві. Планувалося підготувати містобудівну документацію, зробити землевідведення і організувати road show для пошуку інвесторів, а в 2018 році проект навіть представили на міжнародній виставці інвестиційних проектів MIPIM.
Але з тих пір розвиток об’єкта загальмувався. Проте це ж справжнісінький інвестиційний проект, який крім залучення інвестицій, дозволить створити десятки тисяч робочих місць, збалансувати інфраструктуру в обох частинах столиці і звичайно ж трансформувати вигляд цих територій. Саме такий або подібні проекти абсолютно реально можуть стати тим самим Клондайком – вільною економічною зоною з розвиненою інфраструктурою, якісними суспільними просторами, локаціями для навчання, роботи і відпочинку. Весь прогресивний світ вже давно працює там, де живе, і живе там, де працює. Прийшов час і нам перейняти світовий досвід і почати облаштовувати і розвивати простір навколо себе.
Втілити цю красиву фантазію в реальність поки не дозволяє українське законодавство. Перший закон «Про індустріальні парки» був прийнятий в 2012 році. З тих пір в Україні запустилося майже півсотні об’єктів. Але чи є вони справжніми індустріальними парками за своєю суттю? Де державна підтримка, безвідсоткові кредити, податкові пільги і преференції або хоча б банальне забезпечення ділянки інженерними мережами та комунікаціями? Усього цього немає. У Верховній Раді вже не перший рік припадають пилом декілька законопроектів, що дозволяють перезапустити галузь і зробити її по-справжньому функціонуючою і привабливою для інвесторів – причому як українських, так і іноземних. Чи не про це ми всі мріємо?
Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер компанії DC Evolution