Держтуризму і Мінкультури планують роздати готелям зірки. У міністерстві кажуть, що з понад 5000 діючих в Україні готелів, менше 300 мають відповідну категорію.
Невеликий екскурс в історію.
• З 2003 року в Україні діє дуже простий, зрозумілий і прозорий ДСТУ 4269, який регламентує класифікацію готелів – потрібно просто відкрити табличку, в якій прописано, що має бути в готелі кожної з категорії.
• У 2009 році вирішили видати постанову №803, в якій прописали, хто і як буде видавати зірочки готелям. При цьому категоризація як би добровільна, а ось сертифікація обов’язкова. Парадокс.
• У січні 2012 року затвердили форму свідоцтва про встановлення категорії готелів з дуже неоднозначним правовим статусом, а в вересні того ж року саму сертифікацію зробили добровільною.
• Але в листопаді 2013 року зі вступом в силу ЗУ «Про особливості здійснення інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим» його Прикінцевими положеннями зробили маленьку революцію, а саме внесли в статті 19 ЗУ «Про туризм» такий стан – «Забороняється надавати послуги з розміщення без наявності свідоцтва про встановлення відповідної категорії».
• А з 1 січня 2018 року процедура категоризації автоматично заблокувалася, оскільки була скасована система сертифікації УкрСЕПРО – стало нікому сертифікувати перевіряючих. Це спробували виправити в липні 2018 року, але як бачимо марно.
• І ось в 2020 році після прийняття нових змін до постанови №803 юридично розблокована можливість створення Комісії з категоризації та Апеляційної комісії. Але попереду ще місяці, якщо не роки, бюрократичної роботи до реально працюючого механізму.
Думаєте, готелі і їх відвідувачі відразу стануть більш багаті, успішні і щасливі? Маю великі сумніви. Наша країна чомусь дуже любить складні рішення, і я пропоную їх спростити. У всьому розвиненому світі, правила диктує ринок, і, як не дивно, в Україні теж. Зараз девелопери при проектуванні готелів зазвичай орієнтуються на українські та міжнародні стандарти, але головне – на стандарти конкретної мережі, під яку реалізується проект, в яких до гаечки і болтику прописані всі необхідні вимоги відповідності.
До 2017 року в Україні вся будується нерухомість ділилася на п’ять категорій складності будівництва, які пізніше замінили на класи наслідків. Але сам підхід до моніторингу об’єктів тієї чи іншої категорії був дуже хорошим і його можна екстраполювати на готельний ринок.
Наприклад, якщо це перший, другий і третій клас ( «зірочки») готелю, нехай працюють за декларативним принципом – подав документи, 5 днів на розгляд, далі мовчазна згода, і старт роботи. Якщо четвертий і п’ятий клас – вже потрібна ретельна перевірка і сертифікація через комісію.
При цьому спроба центру сертифікації сказати «ні» повинна бути чітко прописана – не можна на підставі поняття «не повний комплект документів» блокувати видачу сертифікатів, дозвільних документів та інших «зірочок». Повинен бути чіткий перелік критеріїв, за якими можуть не просто призупинити видачу документів, а й запитати додаткову інформацію або виїхати з перевіркою на місце.
Безумовно необхідна і міра відповідальності. Наприклад, щороку 50 готелів рандомно відбираються для перевірки на відповідність вимогам. І якщо подані документи не відповідає реальності, накладається штраф. Так готельєри будуть розуміти, що потрібно не просто декларувати, а ще й виконувати цю декларацію.
Такий підхід суттєво спростить всім життя, а споживач отримає дійсно якісний продукт, а не номінальні «зірочки».
Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution