Аукціон з продажу готелю Дніпро нагадував ток-шоу в прямому ефірі – з ведучими, спецефектами, напруженою боротьбою, загостренням пристрастей та інтригою, що залишилася і після завершення. Стрімке зростання ціни з 80 млн грн до 1 млрд – це, безумовно, надпозитивна новина для України, яка відображає потенціал активів, що перебувають у державній власності, і при цьому не приносять доходу в умовах безграмотного управління. Але курчат рахують восени, а завершення аукціону – по зарахуванню грошей на рахунок держави і переходу 100% акцій новому власнику.
У переможця є 30 днів, щоб розрахуватися за покупку готелю. За цей час буде проведена в тому числі так звана перевірка доброчесності компанії і легальність походження коштів. Поки одні раділи продажу готелю, другі хейтили все і всіх, треті встигли промоніторити зв’язки компанії і знайти ниточки, що ведуть до кінцевого бенефіціара. І ось тут виникає питання, звідки у нікому невідомої компанії може знайтися необхідний мільярд.
Дуже не хочеться, щоб він з’явився у вигляді кредиту від держбанку під заставу цінних паперів типу ОВДП. В Україні є компанії, які можуть профінансувати таку суму, або залучити її на зовнішніх ринках. Тому залишається інтрига, звідки прийдуть гроші.
Є ще один цікавий нюанс: весь конкурс дві компанії, переможець і та, що зайняла друге місце, слідували одна за одною в розриві буквально в сто гривень, які на мільярді взагалі копійки. Проведу аналогію: їде машина якогось біг-боса, а за ним в кортежі охорона. Дуже схоже на те, що друга компанія прикривала першу, щоб ніхто не підрізав і не збив першу.
До речі якщо компанія-переможець не купить готель, то право на придбання перейде до компанії, яка зайняла друге місце. Якщо ж жодна з компаній – в силу будь-яких причин і форс-мажорів – не викупить Дніпро, конкурс буде визнаний недійсним і вся процедура почнеться по другому колу. Дуже не хотілося б, щоб це відбулося.
Якщо угода буде фіналізована, це дуже позитивно відобразиться на іміджі України: по-перше, навіть умовах коронакризи країна змогла провести таку досить очікувану і резонансну приватизацію, по-друге, Фонд держмайна покаже свою мега-ефективність, по-третє, цей і приватизовані в майбутньому об’єкти отримають шанс на нове життя.
І, звичайно, залишається загадкою, навіщо було за кілька тижнів до аукціону друкувати величезний банер англійською мовою, якщо в країні карантин і майже закриті кордони, а в списку претендентів на покупку так і не виявилося жодної міжнародної компанії.
Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution