Хочете опинитися на місці будівельників? Впевнений, що так. Адже, напевно, ви не раз і не двічі читали, що це спритні підприємці, які будь-який клаптик землі можуть з легкістю перетворити на мільйони доларів. А хто відмовиться від легких грошей?
Але не так все красиво, як часто малюють. Не має значення, яке місце займає Україна або Київ у рейтингах легкості ведення бізнесу. Попри всі спрощення, дерегуляцію і «було-стало», забудовникам з кожною новою заявою представників влади стає чомусь тільки складніше.
Раптова ідея про мораторій на нове будівництво – це, звичайно, круто, але давайте я спершу розповім вам, в який історії забудовники живуть протягом останнього року. Крім того, що горезвісний ДБН «Планування і забудова територій» (в редакції як 2018, так і 2019 року), незважаючи на всі красиві описи, не обіцяє ні галузі, ні місту, ні жителям нічого хорошого, вже зараз існує юридична колізія.
Де-юре сьогодні діє старий ДБН 360-92**. Проте Мінрегіон заявляє, що жити і будувати нам потрібно за ДБН Б. 2.2-12:2018 (хоча суд визнав недійсним наказ про затвердження цього ДБН). Але вже 1 жовтня нас чекає проапгрейдженний ДБН Б. 2.2-12:2019.
ДБН приймали поспіхом, і в наказі, яким затверджувався ДБН Б. 2.2-12:2018, було зазначено, що припиняє свою дію ДБН 360-92**. А в наказі, яким затвердили ДБН Б. 2.2-12:2019, написали, що припиняється дія ДБН Б. 2.2-12:2018, який на той момент ще і так не діяв де-юре. Але оскільки скасовано наказ, яким скасовувався ДБН 360-92**, і 1 жовтня починає діяти ДБН Б. 2.2-12:2019, то фактично не скасовується ДБН 360-92**. Виходить, восени у нас буде два працюючих ДБН, але які багато в чому суперечать один одному. Причому кожну норму потрібно буде перевіряти за двома документами, і більш сильну позицію матиме варіант 2019 року. А крім того, на підставі ДБНа, який і міністерськими мірками буде недійсний 1 жовтня, встигли понаприймати кілька інших ДБНів, в тому числі затвердити так звану «червону книгу».
Заплуталися? Ми, чесно кажучи, теж. Але не стільки важливі назви і дати цих ДБНів, скільки їхня суть. І складається таке враження, що в Мінрегіоні немає грамотних юристів, які розуміють і вивіряють кожен свій крок. Спочатку вони створюють юридичні колапси, а потім вони отримують цілком обґрунтовані позови і ходять в суд їх опротестовувати. Тобто держава в особі платників податків оплачує роботу юристів, які самі ж цей колапс і влаштували. У мене питання: навіщо спочатку створювати проблему, а потім з нею радісно боротися?
Але повернемося до мораторію на будівництво. Як він буде вводитися в дію? Наказом міністерства, розпорядженням Кабміну, на рівні закону, постановою Верховної Ради або указом Президента? Давайте будемо чесними і перестанемо кидатися гучними заявами. Зараз немає механізму, за допомогою якого можна реалізувати мораторій. Але знову ж таки — а навіщо? Навіщо зупиняти галузь, яка активна, розвивається і на кожну вкладену гривню віддає шість?
Як міста можуть так швидко перевзутися під новий ДБН, який категорично відрізняється від ДБН 360-92**? І головне, сам по собі він не збалансований, не відображає тенденції розвитку міста та в цілому сучасного підходу до життя суспільства. Він відображає думки українських проектних інститутів і трохи думки наших забудовників. Але водночас він не дає свободу і багато чого обмежує. Він зроблений під соусом «а давайте зробимо комфортно». Але обмеження не роблять життя комфортним. Свобода робить життя комфортним.
Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер компанії DC Evolution