Реформа містобудування: дія друга, ява третя

Реформа містобудування: дія друга, ява третя

Минулої п’ятниці Офіс простих рішень і результатів представив свою програму Реформування державного управління в сфері містобудування. Ця тема настільки популярна серед різних груп, що кожна намагається внести свою лепту, щоб в результаті виявитися переможцем в цій довгій гонці реформування. Хочу пройтися ключовими пунктами, щоб зрозуміти, наскільки вони потрібні, важливі і чи можуть бути реалізовані.

Містобудівна документація. Виключення ДПТ – це щось новеньке і несподіване. Я завжди був проти ДПТ і вважаю їх абсолютно безглуздим документом, але таке різке їх виключення з правового поля без якихось речей, які регламентують стратегію розвитку – це дуже сміливий крок, який точно призведе до хаосу.

Містобудівний контроль. Запропонований підхід нагадує європейську практику, тому виглядає красиво, але як це буде працювати на практиці? Дуже радує виключення систем управління ризиками при будівництві об’єктів з класом наслідків СС1 і повна автоматизація процесу. Але до моменту «Повідомлення про початок будівельних робіт» здійснюється ще сила-силенна процедур, речей, пов’язаних з Містобудами, узгодженнями та іншої пережившої себе бюрократією. Тобто дійти до «Повідомлення» – це ціла історія, яку якраз і не спростили.

Громадський контроль. Цей слайд нагадує казкову історію: по-перше, те що зі штрафу фізична особа отримує 20%, по-друге, процедура визнання будівництва самочинним. Тому що в такий кабінет можна внести що-завгодно, а головне, з урахуванням існуючої містобудівної документації, більшу частину будівництв формально можна визнати самовільними і оштрафувати.

Технічні умови. З одного боку, добре, що дозволили отримувати ТУ в процесі виконання будівництва, з іншого боку, якщо немає технічних умов, значить, забудовник не знає, чи отримає він ресурс чи ні, де запроектувати вводи, як формувати внутрішні приміщення і так далі. Тому це дуже ризикований момент починати будівництво без отриманих ТУ або хоча б розуміння, звідки вони будуть отримані.

ДБН, Єврокоди. Думаю, нам варто для початку попрацювати з параметричним методом нормування, а потім затівати нову реформу з ДБНами. А Єврокоди вже і так дозволені і деякі компанії за ними давно проектують.

Захист інвесторів. Як мінімум хочеться вже ясності в поняттях. Інвестор – це той, хто ризикує, але натомість отримує прибуток … або не отримує. У нас же в країні існує якась колізія: людину, яка купує першу, другу або навіть третю квартиру для себе, для сім’ї, для майбутніх дітей і онуків, називають інвестором. Тому що вона нібито допомагає основному забудовнику будувати. Але якщо людина, купує квартиру для себе і при цьому не готова втратити свій капітал, вона не інвестор. Це покупець, клієнт, ще хтось, але не інвестор. Потрібно нарешті розмежувати ці поняття.

Законопроект ОПРР. Застосування BIM-технологій за бажанням замовника – це хороше рішення. Тому що вже зараз під виглядом обов’язкового застосування BIM деякі компанії вирішили на цьому заробити грошей. Це ж стосується і сертифікації виконробів.

Замість висновку. Всі ці пропозиції нагадують нарізки, насмикані з різних проектів, які при цьому не дають цілісну картину і не показують, куди і навіщо ми рухаємося і яку стратегію ставимо перед собою. І найголовніше: які бенефіти отримає кожне місто і його мешканці. Реформа-то про містобудування.

Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution